Правила самоорганізації під час засвоєння і повторення матеріалу
(Рекомендації учням)
- Заздалегідь підготуй своє робоче місце так, щоб під час роботи тебе нічого не відволікало (візити товаришів, телефонні дзвінки, телевізор тощо).
- Сідаючи за роботу, намагайся викинути з голови те, про що думав перед цим. Надто сильні негативні чи позитивні емоції — погані союзники у зосередженні на матеріалі.
- Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ти знаєш матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми). Тому, беручись за вивчення нової теми, спочатку переглянь попередній розділ, конспект. Якщо цей матеріал з якоїсь причцни ти взагалі не вивчав, починай з усунення наявних прогалин.
- Якщо важко зосередитися на навчальному матеріалі, почни конспектувати. Цей процес унеможливлює часте й тривале відволікання уваги. Такий самий ефект має читання вголос. Після того як тобі вдасться зосередитися на ньому, можна повернутися до читання про себе.
- Читаючи новий матеріал, намагайся глибоко осмислювати його. Але при цьому пам'ятай, що надто сповільнений темп сприяє частому відволіканню.
- Намагайся чергувати читання з обмірковуванням і переказуванням, розв'язуванням задач, придумуванням власних прикладів. Це запобігає появі монотонності, за якої стійкість уваги знижується. Зміна навчальних предметів під час виконання домашніх завдань також сприяє збереженню стійкої уваги.
- Контролюй, придушуй мимовільні переключення уваги на сторонні об'єкти, викликані дією як зовнішніх подразників (грюкіт дверей), так і внутрішніх стимулів (уявні асоціації).
Усвідомивши, що відбулося мимовільне переключення уваги, намагайся вольовим зусиллям спрямувати її в потрібне русло. - Не забувайте про гігієну розумової праці, нормальне освітлення і температуру, регулярні перерви, під час яких корисно виконати кілька гімнастичних вправ.
- Психологи радять підвестися, поглянути у вікно, переводячи погляд з ближніх об'єктів на дальні. Якщо ви займаєтеся влітку, дуже корисно зупиняти очі на зелених об'єктах — це врівноважує нервову систему і сприяє відпочинку.
СТИЛІ ПІЗНАННЯ ШКОЛЯРІВ
(Рекомендації педагогам)
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ
/в умовах дистанту шкільного навчання, питання про стиль пізнання є основним і ще вагомішим, а ніж у системі класичної організації освітнього процесу/
Важливими чинниками успішного навчання є спорідненість стилю навчальної діяльності учнів зі стилем учителя, а також стилю конкретного учня зі стилем, що домінує в учнів класу, під який інтуїтивно підлаштовується і вчитель. Учні, які за стилем учіння опиняються в меншості, часто відстають в успішності.
Є сім основних стилів навчання:
- Візуальний (просторовий, зоровий) стиль - люди, яким він найбільше підходить, найкраще вчаться за допомогою малюнків, зображень, уявних образів і просторового уявлення.
- Аудіальний (той, що сприймається на слух, слуховий) стиль - ці люди вчаться найкраще за допомогою звуків і музики.
- Вербальний (словесний, лінгвістичний) стиль - ці люди краще вчаться за допомогою слів, викладених в усній або письмовій формі.
- Кінестетичний (тілесний, фізичний, за допомогою відчуттів) стиль - ці люди вчаться краще за допомогою власного досвіду та практики, спираючись в процесі пізнання на дотик та свої відчуття від безпосереднього контакту та взаємодії.
- Логічний (математичний) стиль - для таких учнів найважливіше логіка, аргументація й міркування.
- Міжособистісний (соціальний) стиль - такі учні найкраще засвоюють матеріал, перебуваючи в групі, тобто в процесі групової взаємодії.
- Внутрішньоособистісний (усамітнений, відокремлений) стиль - ці люди вчаться найкраще наодинці, самостійно.
Важливо відзначити, що багатьом дітям підходить змішаний стиль навчання. Як приклад, подумайте про себе. Як ви найкраще вчитеся: за допомогою лише одного чи декількох стилів навчання?
Спробуйте використовувати методи та прийоми навчання, запропоновані в цій статті, - ті, які, на ваш погляд, найкраще відповідають стилю навчання вашої дитини.
«Візуальні» учні
Щоб допомогти візуальному учневі швидше схоплювати зміст нових понять, вчіть його за допомогою картин, зображень, схем, діаграм та кольорокодованої інформації. Наприклад, якщо ви вчите дитину зав'язувати своє взуття, дайте їй поетапну інструкцію, ілюструючи кожен крок. Використовуйте шнурки різних кольорів для більшої наочності. Якщо ви вивчаєте з нею тему шкільного предмета, наприклад, екосистему дощових лісів, запропонуйте дитині досліджувати цю тему за допомогою графіків, а свої відкриття зобразити у вигляді малюнків. «Візуальні» учні краще запам'ятовують інформацію, якщо вона класифікована відповідно до кольорів. Коли ви читаєте разом з дитиною й навчаєте її граматики, спробуйте надати певного кольору кожній частині мови. Завжди майте при собі кольорові ручки, олівці, маркери, наклейки та стікери.
«Аудіальні» учні
Діти, які краще сприймають інформацію на слух, потребують методики викладання, яка включає використання звуків. Учні цього типу домагаються успіху, якщо ви пояснюєте основні поняття уроку за допомогою розповіді або пісні. Ви також можете використовувати музику, щоб надати середовищу навчання певного настрою. Було б ідеально, якщо б такі діти складали іспити під звуки класичної музики... Якщо ви хочете, щоб вони відчули пожвавлення від вивчення нудного, на їхню думку, предмета (математики, граматики, історії, чого завгодно), ввімкніть на кілька хвилин ритмічну, веселу музику. Щоб викласти важливі уроки дітям молодшого віку, використовуйте усне оповідання та спів, наприклад, навчальні пісеньки для малюків тієї чи іншої тематики.
«Вербальні» учні
Вербальний стиль навчання зосереджений на використанні слів в усній і письмовій формі. Для цього типу учнів ефективні такі методи та прийоми навчання, як переписування фраз і слів, власні записи під час лекцій, читання вголос, прослуховування аудіозаписів та обговорення. Навчити таку дитину орфографії можна, наприклад, запропонувавши їй кілька разів написати слово на папері або дошці. Такі діти краще розуміють і вчать правила, якщо записати їх на плакаті, щоб вони могли їх постійно бачити, перечитувати та звірятись із ними. Якщо вашим дітям подобається писати, допоможіть їм придумати й записати детективну розповідь, якою вони будуть пишатись.
«Кінестетичні» учні
Учні, схильні до кінестетичного стилю навчання (за допомогою дотикових/тактильних відчуттів), навчаються, «роблячи» це. Такі діти повинні будувати, створювати, зображати й відчувати те, чому вони вчаться. Якщо ви навчаєте їх історії Стародавнього Риму, нехай вони побудують моделі стародавніх будівель та історичних місць. Якщо вони не дуже добре вміють моделювати архітектурні споруди, нехай зображують досліджуваний матеріал за допомогою скетчів, імпровізації та маленьких п'єс. Виїзні заняття, використання технологій і всіляких ігор також є ефективним методом навчання дітей, схильних до кінестетичного сприйняття інформації. Наприклад, якщо з геометрії ви вчите тему «Кути трикутників», проведіть заняття на баскетбольному майданчику. Два учні можуть демонструвати різні кути між ними й баскетбольним кільцем. Експерименти - це також ефективний метод навчання кінестетиків.
«Логічні, математичні» учні
Такі учні повинні знати вичерпну відповідь на складне для розуміння питання «чому?». Відповідь «тому що» або «це просто так відбувається» їх не задовольнить. Вони досягають чудових результатів, дотримуючись складних інструкцій, вказівок, використовуючи в процесі навчання сучасні технології та ігри. Діти, схильні до логічного стилю навчання, часто стають інженерами або математиками, оскільки обидві ці професійні галузі, як правило, побудовані на дотриманні логічних правил. Намагайтесь також у якості вивчення нового матеріалу використовувати навички вирішення проблем. Наприклад, нехай діти розроблять гіпотезу, яку можуть перевірити. Обговоріть позитивні або негативні результати й запитайте у них, чому все сталося саме так. Ви можете здивуватися тому, як вони сформулюють свої відповіді.
«Міжособистісні, соціальні» учні
Ці учні більше за всіх отримують користь від міжособистісного спілкування й краще вчаться в групі. Відповідний стиль навчання передбачає рольові ігри, групові проекти, волонтерську діяльність та дебати. Нехай діти займаються з іншими дітьми, заохочуйте їх дискусії та співпрацю. Ви також можете виявити, що такі діти можуть бути чудовими друзями за листуванням.
«Внутрішньоособистісні, усамітнені» учні
Такі діти потребують індивідуального навчання та самопідготовки. Коли вони знаходяться в групі, то можуть відчувати занепокоєння й замикатись у собі. Спробуйте вибудовувати їх навчання навколо того, чим вони зацікавлені, і використовуйте їх інтерес, як трамплін для пізнавання нового. Наприклад, якщо ваша дитина одержима літаками, ви можете використовувати це, щоб вивчати з нею гравітацію, погоду, фізику, мотивацію, культурні відмінності або навіть приготування їжі. Учні, які віддають перевагу навчанню на самоті, можуть з радістю використовувати для навчання пізнавальні передачі й читання книг. Згодом вони можуть досягти успіху в програмуванні та розробці ігор.